24 лютого українці нашого норвезького містечка Бьо зібралися на мітинг-реквієм перед будівлею міської ратуші.
До нас доєдналися і місцеві норвежці. Всі разом ми згадали ці три роки війни. І помолилися за тих, хто загинув, захищаючі Україну, за воїнів, волонтерів, за всіх, хто загинув від бомбардувань, від поранень і страждань, від голоду і спраги, від холоду і відсутності допомоги, хто загинув у полоні і в окупації. Помолилися за тих, хто прямо зараз виборює свободу України – за наших воїнів. Помолилися за волонтерів, медиків, енергетиків, за тих, хто підтримує цивільне населення, біженців і переселенців.
І мітинг, і молитви читалися українською і норвезькими мовами.
Так сталося, що на цьому тижні в мене було дуже багато зустрічей з норвежцями. І вони – справжні українці. Вони всім серцем підтримують Україну і радіють тому, що Норвегія знаходиться в авангарді допомоги нашій державі. Один з них мені на днях сказав:
«Жодного дня в мене немає без новин з України. Моє серце разом з вами!»
