🇺🇦
Його Високопреосвященства Митрополита Швеції і всієї Скандинавії Клеопи
Єпископське окружне послання на Велику Суботу
11 квітня 2026 року
Дорогі отці і брати у Христі,
улюблені наші діти,
Христос Воскрес!
Цим пасхальним переможним вигуком, що лунає крізь віки, Православна Церква Сходу сьогодні проголошує найбільшу і спасительну подію нашої віри — Воскресіння Господа, Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.
Це не просто історична подія, але сама перемога життя над смертю, світла над темрявою, любові над гріхом.
Таїнство Воскресіння не було несподіваним — воно було провіщене пророками Старого Завіту. Пророк Давид співає: «Не залишиш душі моєї в аді і не даси святому Твоєму побачити тління».
Пророк Осія провіщає: «На третій день ми воскреснемо і будемо жити перед Ним».
Пророк Йона, перебуваючи три дні в череві кита, прообразує триденне погребіння і Воскресіння Господа.
Виконання цих пророцтв відкривається у святих Євангеліях. Жінки-мироносиці приходять до гробу і чують радісну звістку: «Чого шукаєте Живого серед мертвих? Його немає тут — Він воскрес».
Євангеліст Матфей описує землетрус і сходження ангела; Марко — здивування і страх; Лука — страх і розгубленість, що перетворюються на віру і радість; Іоан — глибокий особистий досвід учнів, які зустрічають Воскреслого Господа.
Воскресіння — це не просто повернення до життя, але преображення самої людської природи. Як навчає Афанасій Великий, Христос прийняв людську природу, щоб її оновити і через Воскресіння знищити тління і смерть.
Іоан Золотоуст у своєму знаменитому Пасхальному слові проголошує: «Воскрес Христос — і впали демони; воскрес Христос — і радіють ангели; воскрес Христос — і життя торжествує».
Григорій Богослов бачить у Воскресінні звершення Божого задуму спасіння. Христос перемагає смерть не лише для Себе, але для всього людства.
Максим Сповідник навчає, що Воскресіння відкриває шлях до обоження людини — до участі в житті Бога.
Воскресіння Христа стосується не лише минулого чи майбутнього — воно преображає теперішнє. Це відповідь на тривогу сучасної людини, яка живе у світі страху, невизначеності і болю. Це запевнення, що зло і смерть не мають останнього слова.
У світі, який страждає від воєн, несправедливості, експлуатації та духовної розгубленості, Воскресіння стає світлом і надією. Воно нагадує людині її справжнє покликання: жити у Христі, любити, прощати і перемагати тління та егоїзм.
Воскресіння закликає кожного з нас до особистого оновлення. Вийти з «гробів» гріха, страху і відчаю. Залишити стару людину і зодягнутися в нову — «створену за Богом».
Порожній гріб — це не відсутність, а присутність. Це живе свідчення того, що Христос з нами «по всі дні життя нашого». Його Воскресіння — це початок нашого воскресіння і запорука життя вічного.
Збережімо цю радість не лише як святкове почуття, але як спосіб життя. Станьмо свідками Воскресіння у світі — несучи світло там, де темрява, надію там, де відчай, любов там, де ненависть.
З щирими пасхальними батьківськими побажаннями
† Митрополит Швеції і всієї Скандинавії Клеопа
🇬🇷
Σεβ. Μητροπολίτου Σουηδίας και πάσης Σκανδιναυΐας κ. Κλεόπα
Επισκοπική Εγκύκλιος Μεγάλου Σαββάτου
11 Απριλίου 2026
Αγαπητοί Πατέρες και εν Χριστώ Αδελφοί,
Αγαπημένα μας παιδιά,
Χριστός Ανέστη!
Με τον Αναστάσιμο αυτό παιάνα, που αντηχεί από τα βάθη των αιώνων, η κατά Ανατολάς Ορθόδοξος Εκκλησία διακηρύσσει σήμερα το μέγιστο και σωτήριο γεγονός της πίστεώς μας, την Ανάσταση του Κυρίου και Θεού και Σωτήρος ημών Ιησού Χριστού.
Δεν πρόκειται απλώς για ένα ιστορικό γεγονός, αλλά για την ίδια τη νίκη της ζωής επί του θανάτου, του φωτός επί του σκότους, της αγάπης επί της αμαρτίας.
Το μυστήριο της Αναστάσεως δεν υπήρξε απρόσμενο· είχε προαναγγελθεί από τους Προφήτες της Παλαιάς Διαθήκης. Ο Προφήτης Δαβίδ ψάλλει: «Οὐκ ἐγκαταλείψεις τὴν ψυχήν μου εἰς ᾅδην, οὐδὲ δώσεις τὸν ὅσιόν σου ἰδεῖν διαφθοράν».
Ο Προφήτης Ωσηέ προαναγγέλλει: «Τῇ τρίτῃ ἡμέρᾳ ἀναστησόμεθα καὶ ζήσομεν ἐνώπιον αὐτοῦ».
Ο Προφήτης Ιωνάς, μέσα στην κοιλία του κήτους επί τρεις ημέρες, προεικονίζει την τριήμερη Ταφή και Ανάσταση του Κυρίου.
Η εκπλήρωση αυτών των προφητειών αποκαλύπτεται στα ιερά Ευαγγέλια. Οι Μυροφόρες γυναίκες, προσέρχονται στο μνήμα και ακούν εκστατικές το χαρμόσυνο μήνυμα: «Τί ζητεῖτε τὸν ζῶντα μετὰ τῶν νεκρῶν; Οὐκ ἔστιν ὧδε, ἀλλ’ ἠγέρθη».
Ο Ευαγγελιστής Ματθαίος μας μεταφέρει το σεισμό και την κάθοδο του αγγέλου· ο Μάρκος την έκπληξη και τον τρόμο· ο Λουκάς τον φόβο και την απογοήτευση του ιδίου και του συνοδοιπόρου του Αποστόλου Κλεόπα, που μετατρέπεται σε πίστη και ενθουσιασμό κι ο Ιωάννης τη βαθιά προσωπική εμπειρία των μαθητών που συναντούν τον Αναστημένο Κύριο.
Η Ανάσταση δεν είναι απλώς η επιστροφή στη ζωή, αλλά η μεταμόρφωση της ίδιας της ανθρώπινης φύσεως. Όπως διδάσκει ο Μέγας Αθανάσιος, ο Χριστός προσλαμβάνει την ανθρώπινη φύση για να την ανακαινίσει και, διά της Αναστάσεως, να καταργήσει τη φθορά και το θάνατο.
Ο Άγιος Ιωάννης ο Χρυσόστομος, στον περίφημο Κατηχητικό του Λόγο, διακηρύσσει: «Ἀνέστη Χριστός, καὶ πεπτώκασιν δαίμονες· ἀνέστη Χριστός, καὶ χαίρουσιν ἄγγελοι· ἀνέστη Χριστός, καὶ ζωὴ πολιτεύεται».
Ο Άγιος Γρηγόριος ο Θεολόγος βλέπει στην Ανάσταση την τελείωση του σχεδίου της θείας οικονομίας. Ο Χριστός νικά το θάνατο, όχι απλώς για τον εαυτό Του, αλλά για ολόκληρη την ανθρωπότητα.
Ο Άγιος Μάξιμος ο Ομολογητής διδάσκει ότι η Ανάσταση ανοίγει το δρόμο για τη θέωση του ανθρώπου, για τη συμμετοχή του στη ζωή του Θεού.
Η Ανάσταση του Χριστού δεν αφορά μόνο το παρελθόν ή το μέλλον, αλλά μεταμορφώνει το παρόν. Είναι η απάντηση στην αγωνία του σύγχρονου ανθρώπου, που ζει μέσα σ᾽ ένα κόσμο γεμάτο αβεβαιότητα, φόβο και πόνο. Είναι η βεβαίωση ότι το κακό κι ο θάνατος δεν έχουν τον τελευταίο λόγο.
Σ᾽ ένα κόσμο που δοκιμάζεται από πολέμους, αδικία, εκμετάλλευση και πνευματική σύγχυση, η Ανάσταση γίνεται φως κι ελπίδα. Υπενθυμίζει στον άνθρωπο την αληθινή του κλήση, να ζήσει εν Χριστώ, να αγαπήσει, να συγχωρήσει, να υπερβεί τη φθορά και τον εγωισμό.
Η Ανάσταση καλεί τον καθένα από εμάς σε μια προσωπική αναγέννηση. Να εξέλθουμε από τα «μνήματα» της αμαρτίας, του φόβου και της απελπισίας. Να αφήσουμε πίσω μας τον παλαιό άνθρωπο και να ενδυθούμε τον νέον, «τὸν κατὰ Θεὸν κτισθέντα».
Το άδειο μνήμα δεν είναι απουσία· είναι παρουσία. Είναι η ζωντανή μαρτυρία ότι ο Χριστός είναι μαζί μας, «πάσας τὰς ἡμέρας τῆς ζωῆς ἡμῶν». Η Ανάσταση Του είναι η αρχή της δικής μας αναστάσεως, η εγγύηση της αιώνιας ζωής.
Ας κρατήσουμε αυτή τη χαρά, όχι μόνο ως εορταστικό συναίσθημα, αλλά ως τρόπο ζωής. Ας γίνουμε μάρτυρες της Αναστάσεως στον κόσμο, μεταφέροντας το φως εκεί όπου υπάρχει σκοτάδι, την ελπίδα εκεί όπου κυριαρχεί η απόγνωση, την αγάπη εκεί όπου υπάρχει μίσος.
Με εγκάρδιες πασχάλιες πατρικές ευχές
+ Ο Μητροπολίτης Σουηδίας και πάσης Σκανδιναυΐας Κλεόπας
